СИЛА ЛЮДСЬКОЇ ДУМКИ ЯК ПЕРСПЕКТИВА У ВИВЧЕННІ ФІЗИКИ НА ЇЇ ДРУГОМУ СТУПЕНІ

Abstract

Статтю присвячено запровадженню нового підходу до вступного заняття на другому ступені вивчення фізики, у якому сила людської думки виступає як основа системності цієї науки і вказує на перспективи її вивчення. Спираючись на власний досвід та досвід вчителів-практиків щодо забезпе- чення якості навчання фізики, автор помітив, що запровадження підходу, в якому системно утворю- ючим елементом у вивченні фізики є сила людської думки, з першого заняття орієнтує учнів (студен- тів) на перспективи подальшого її вивчення. За такого підходу учень (студент) усвідомлює, що на кожному занятті відбувається «проник- нення» в новий об’єкт, вбачатиме місце кожного уроку в цілісному курсі вивчення фізики. З’являється змога чітко усвідомлювати те, що на кожному занятті розглядатиметься навчальний матеріал (методи пошуку), без якого утруднюється подальше вивчення фізики. Особливо цінним у запропонованому автором підході є те, що формування окремих розділів курсу фізики спирається на результати пошуку дослідників зі всього світу і набуті знання використову- ються на благо усього людства. Встановлено: при такому підході кожний учень (студент) усвідомлює, що недостатнє вивчення розділу не дасть змоги зрозуміти суті використання знань на практиці, чим активізується його піз- навальна діяльність, а значить, підвищується якість навчання фізики. Помічено тенденцію: знання розширюють людське світорозуміння і породжують прагнення до нових досліджень. Запропонований підхід ні в якому разі не нівелює існуючі на сьогоднішній день. Більше того, пропо- нований підхід органічно поєднується із існуючими та тими, які є у надбанні вчителів-практиків. При такому підході зрозумілий напрям розвитку науки фізики: об’єкт дослідження – галузь використання на користь людства (гуманний аспект науки). В учнів викристалізовується уява про те, що нові надбання пов’язані із знаннями відкритих галузей. Формується уява про цілісність науки фізики, її динамічність та системність. Цінність пропонованого підходу ще й в тому, що він акцентує увагу учнів (студентів) як на реаль- них об’єктах (які можна бачити), так і на тих об’єктах, які невидимі для людського ока. Учні (сту- денти) усвідомлюють, що об’єкти нових галузей докорінно відрізняються від звичних: їм властива двоїстість (наприклад, речовина і поле; частинка і хвиля). Отже, сказане наводить на думку про необхідність формування в майбутніх дослідників неординарного мислення, мислення фантастич- ного, дещо казкового.