Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/862
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБілозерова, Олена Василівна-
dc.contributor.authorЗавіруха, Лілія Анатоліївна-
dc.date.accessioned2024-05-10T16:37:06Z-
dc.date.available2024-05-10T16:37:06Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.otherУДК 378.147.091.33-028.17:78.071.2+780.616.432(477.82)-
dc.identifier.otherDOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/71-2-32-
dc.identifier.urihttp://localhost/jspui/handle/123456789/862-
dc.description.abstractУ статті висвітлюються основні методи та прийоми формування музично-слухової активності у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва. Обґрунтовується доціль- ність їх впровадження в навчально-виконавський процес на освітніх компонентах «Основний музичний інстру- мент», «Акомпанемент». Охарактеризовано «музично-слухову активність» здобувачів освіти як слухо-моторну координацію дій піаніс- та, що надає виконанню оцінки, спонукає до коригування процесу гри на інструменті, аналізу його результатів. Запропоновано три групи методів формування означеної якості: словесні (пояснення, бесіда, обговорення), наочні (ілюстрація, виконавський показ) та практичні методи навчання (метод фрагментарно виконання, тре- нувальний метод, читання з аркуша, метод ескізного вивчення твору, метро-слухового самоконтролю). Важливу роль відведено практичним методам навчання, а саме методу слухового самоконтролю. Наголо- шено на тому, що даний метод допомагає здобувачам освіти в подоланні виконавських та технічних труднощів, спонукає до активного та цілеспрямованого музично-слухового мислення та слухового контролю. Зазначено, що формування музично-слухової активності на ОК «Основний музичний інструмент» та «Аком- панемент» залежить від розвитку музично-слухових умінь, внутрішнього слуху студентів та їх слухових уявлень. Визначено прийоми для розвитку внутрішнього музичного слуху у процесі навчання: робота без інструменту, транспонування, гра в повільному темпі з установкою на «передбачення», безшумна гра, чергування гри «вслух» і «про себе», прийом диригування уявною грою, читання з листа та ескізного вивчення твору. Наголошено на тому, що вибір методів повинен підпорядковуватись загальній меті і виховним цілям заняття, служити розвитку музично-слухової активності здобувачів освіти. Відповідно до цього, запропоновано завдання для розвитку музично-слухової активності. А саме: у роботі над музичним твором вимагається уважно слухати мелодію, супровід, їх спільне звучання, вслухатися в гармонічну структуру твору тощо.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherДрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкаuk_UA
dc.relation.ispartofseriesпедагогіка;випуск 71, т.2-
dc.subjectмузично-слухова активністьuk_UA
dc.subjectслухові завданняuk_UA
dc.subjectслуховий самоконтрольuk_UA
dc.subjectмузично-слухові уявленняuk_UA
dc.subjectметоди навчанняuk_UA
dc.subjectінструментально-виконавська діяльністьuk_UA
dc.titleМЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ У ПРОЦЕСІ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 014.13 СЕРЕДНЯ ОСВІТА (МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО)uk_UA
dc.title.alternativeнаукова статтяuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Циклова комісія викладачів фортепіано

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНО-СЛУХОВОЇ АКТИВНОСТІ.pdf351,48 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.