Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://localhost/jspui/handle/123456789/846
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Смолюк, Артем Іванович | - |
dc.date.accessioned | 2024-03-19T11:10:24Z | - |
dc.date.available | 2024-03-19T11:10:24Z | - |
dc.date.issued | 2022 | - |
dc.identifier.other | УДК 373.011.3-051:340.116]:377 | - |
dc.identifier.other | DOI https://doi.org/10.32782/2663- 6085/2022/51.2.27 | - |
dc.identifier.uri | http://localhost/jspui/handle/123456789/846 | - |
dc.description.abstract | У статті змодельовано різні підходи до організації правової складової фахової підготовки вчителів у педагогічних коледжах та експериментально перевірено їх ефективність. На підставі методології, що передбачала глибокий аналіз та узагальнення різних підходів до з’ясування сутності поняття «освіта», що відображають: суспільний процес розвитку і саморозвитку особистості, пов'язаний з опануванням соціально значущим досвідом (освіта як процес, система, цінність); сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей (освіта як система, результат, цінність); результат процесу навчання, що виражається у формуванні знань, умінь і навичок, а також процесів виховання, самовиховання, розвитку і саморозвитку, тобто процесу формування людини (освіта як результат, процес, система, цінність); процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості (освіта як процес, результат, система, цінність) доведено, що освіту слід розглядати, як процес, систему, результат, цінність. Це ж стосується і правової освіти. Правова освіта органічно поєднана з правовим вихованням, спрямованим на формування у громадян належного рівня правової свідомості та правової культури. Індивідуальна правосвідомість особистості включає в свою структуру такі компоненти: 1) знання права і законодавства; 2) повагу до права, до закону на основі правових переконань; 3) готовність до соціально-правової активності по реалізації (виконанню, дотриманню, використанню) і застосуванню норм права. На підставі аналізу сутності освіти як явища, сходження людини до усе вищих освітніх результатів представлено системою ієрархічних освітніх «сходинок», серед яких: грамотність – це готовність людини до подальшого збагачення і розвитку свого освітнього потенціалу. Освіченість – це якість особистості, яка виявляється у прагненні до самовдосконалення (самопізнання, самовизначення, самореалізації); професійна компетентність – це сума накопиченого досвіду і отриманих знань, що дозволяють людині швидко вирішувати поставлені завдання в професійній області; правова культура – глибоке, усвідомлене і поважне ставлення до спадщини минулого, здатність до творчого сприйняття, розуміння і перетворення дійсності в тій чи іншій сфері діяльності і відносин; менталітет – система переконань, уявлень і поглядів індивіда або суспільної групи, відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь. Наукову новизну становить доведення, що успішність проходження розглянутих сходинок визначається організаційним забезпеченням. Зокрема, відмова від поточного оцінювання здобувачів освіти при збереженні кредитно-модульної системи організації навчання, що передбачає модульне оцінювання і обов’язкову підсумкову форму оцінювання вивільняє час на ширше обговорення проблем, виконання творчих, практичних завдань створює сприятливі для цього умови. Висновок. Отже, основною метою є – підготовка вчителя нового типу, здатного в умовах, що неперервно змінюються, ефективно розв’язувати професійні задачі; учителя, який не тільки добре знає свою справу, але й орієнтований на творчість, винахідливість, володіє креативністю, розвинутою професійною і правовою самосвідомістю. Подальшими напрямами можуть бути дослідження особливостей проходження сходинок: грамотність – освіченість – професійна компетентність – культура – менталітет, залежно від інструментального забезпечення і змістового наповнення. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Інноваційна педагогіка | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | ;Випуск 51. Том 2. | - |
dc.subject | освіта | uk_UA |
dc.subject | правова освіта | uk_UA |
dc.subject | правова свідомість | uk_UA |
dc.subject | правова культура | uk_UA |
dc.title | ПРАВОВА СКЛАДОВА ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ У ПЕДАГОГІЧНИХ КОЛЕДЖАХ | uk_UA |
dc.title.alternative | Наукова стаття | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Кафедра природничо - математичної, світоглядної освіти та інформаційних технологій |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Смолюк А. Правова складова фахової підготовки вчителів у педагогічних коледжах.pdf | 219,59 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.