Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://localhost/jspui/handle/123456789/273
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorБойчук, Петро Микитович-
dc.contributor.authorФаст, Ольга Леонідівна-
dc.date.accessioned2022-12-14T13:42:39Z-
dc.date.available2022-12-14T13:42:39Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.otherУДК 378.091(477.82)-
dc.identifier.otherDOI https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.2.33-
dc.identifier.urihttp://localhost/jspui/handle/123456789/273-
dc.description.abstractУ статті на основі аналізу вітчизняного та зарубіжного науково-педагогічного дискурсу здійснено контент-аналіз поняття «управління якістю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації». Актуальність порушеної проблеми зумовлена необхідністю оновлення змісту вищої освіти відповідно до найновіших національних та світових здобутків, забезпечення якості підготовки докторів філософії, перетворення аспірантури на ключову форму виховання наукової еліти, кадрів вищої наукової кваліфікації.Мета дослідження передбачала аналіз міждисциплінарного наукового дискурсу та систематизацію понятійного апарату проблеми управління якістю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації – майбутніх докторів філософії. З урахуванням принципів формування пoняттєвo-термінoлoгічнoгo апарату (історизму, системності, інтегративності, повноти та цілісності, контекстності, автономності, надпредметної спрямованості, узгодженості) класифіковано базові та похідні поняття дослідження.У ході дослідження було враховано, що контент-аналіз як дослідницький інструментарій застосовують для поглиблення розуміння понять, уточнення змісту вживаних термінів. З’ясовано, що у педагогічному науковому дискурсі потрактування поняття «якість» вибудовується через конкретизацію його властивостей у низці видових понять, а саме: якість освіти, якість навчання, якість підготовки, якість освітніх послуг, якість освітньої діяльності. Проведений аналіз сутнісних категорійних ознак базових понять дослідження дає підстави для таких висновків: управління якістю підготовки науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації набуває ефективності, якщо здійснюється відповідно до принципів і функцій управління нелінійними системами на основі маркетингових досліджень ринків праці та освітніх послуг, кваліфікаційного виміру розвитку особистості, педагогічного моніторингу на всіх етапах ступеневої підготовки у закладі вищої освіти та кваліфікаційно-компетентнісному підході до відбору вступників до аспірантури/докторської школи; підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації в умовах ступеневої організації вищої освіти набуває ефективності, якщо оцінюється і вимірюється за критеріями: «якість підготовки (як процесу)», «якість підготовки (як результату)», «управління якістю підготовки».uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherАкадемічні студіїuk_UA
dc.relation.ispartofseriesПедагогіка;Вип. 4, ч. 2, 2021-
dc.subjectякість освітиuk_UA
dc.subjectпрофесійна підготовкаuk_UA
dc.subjectдоктор філософіїuk_UA
dc.subjectнауково-педагогічні кадри вищої кваліфікаціїuk_UA
dc.subjectконтент-аналізuk_UA
dc.subjectпоняттєво-термінологічний апаратuk_UA
dc.titleКОНТЕНТ-АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПІДГОТОВКИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ»: МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ АСПЕКТИuk_UA
dc.title.alternativeНаукова статтяuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра загальної педагогіки, психології та методики початкової освіти

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
article.pdf303,35 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.