Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1047
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКосинський, Едуард Олександрович-
dc.contributor.authorДишко, Олеся Леонідівна-
dc.contributor.authorМитчик, Олександр Петрович-
dc.contributor.authorМороз, Михайло Степанович-
dc.date.accessioned2026-01-01T20:17:12Z-
dc.date.available2026-01-01T20:17:12Z-
dc.date.issued2025-
dc.identifier.citationКосинський Е. О., Дишко О. Л., Митчик О. П., Мороз М.С. Вплив студентської педагогічної практики на формування мотивації учнів до занять фізичною культурою. Наука і техніка сьогодні. 2025. Випуск № 7(48). С. 752-763. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-7(48)-752-763uk_UA
dc.identifier.urihttp://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1047-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано вплив педагогічної практики майбутніх учителів фізичної культури на рівень мотивації школярів до занять фізичною культурою. Актуальність дослідження зумовлена сучас-ними проблемами шкільного фізичного виховання, насамперед зниженням інтересу учнів до рухової активності, особливо в середній та старшій школі. Одним із ефективних інструментів формування позитивного ставлення до фізичної культури визначено педагогічну практику студентів, яка дає змогу апробувати нові підходи до організації занять, зокрема через ігрові види спорту, фітнес, національні одноборства та йогу.Метою статті є з’ясування різних аспектів впливу педагогічної практики майбутніх учителів фізичної культури на мотивацію школярів різного віку до занять фізичною культурою. У дослідженні брали участь 138 учнів різних вікових категорій: молодші класи (1-4 кл.), середні (5-9 кл.) і старші (10-11 кл.). Аналізпроводився за допомогою анкетування, педагогічного спостереження та самоаналізу студентів-практикантів. Динаміка змін рівня мотивації оцінювалася за даними, отриманими до початку і після завершення практики.Результати дослідження засвідчили загальне зростання рівня зацікавленості учнів у заняттях фізичною культурою на 64,5 % наприкінці проходження студентами педагогічної практики. Найбільше зростання інтересу зафіксовано у старших школярів, передовсім до фітнесу, йоги та національних одноборств. Молодші учні найкраще сприймали ігрові форми занять, а середні класи виявили підвищення мотивації до фітнес-програм. Універсальним інструментом активізації інтересу виявилися ігрові види спорту, причому для всіх вікових груп, а використання варіативних модулів даломожливість урахувати індивідуальні вподобання школярів.Важливою умовою успішної реалізації педагогічної практики є особистість студента-практиканта. Учні більш охоче долучалися до занять у тих випадках, коли здобувач освіти демонстрував власну зацікавленість у спорті, мав виразну емоційну поведінку, спирався на свій особистий досвід, умів створити атмосферу довіри та натхнення. Практика показала, що на сприйняття учнями фізичної культури як шкільного предмета і на бажання бути активними значною мірою впливали активність, щирість та ентузіазм студентів.uk_UA
dc.subjectпедагогічна практикаuk_UA
dc.subjectмайбутні учителі фізичної культуриuk_UA
dc.subjectфітнесuk_UA
dc.subjectфізична культураuk_UA
dc.subjectнаціональні одноборстваuk_UA
dc.subjectмотиваціяuk_UA
dc.titleВПЛИВ СТУДЕНТСЬКОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ НАФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ДО ЗАНЯТЬФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮuk_UA
Розташовується у зібраннях:Кафедра теорії та методики фізичної культури

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
maxim,+58.pdf514,01 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.