http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/5 Sat, 23 May 2026 17:12:49 GMT 2026-05-23T17:12:49Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1312 Название: Професійне емоційне вигорання педагогів: системний аналіз чинників виникнення та закономірностей його прояву в освітньому процесі Авторы: Ярощук, Наталія Петрівна; Козігора, Марія Анатоліївна; Жванія, Тарас Валеріанович Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено системний аналіз професійного емоційного вигорання педагогів як складного багаторівневого феномена, що формується під впливом тривалих професійних навантажень та специфіки освітнього середовища. Розглянуто теоретичні підходи до визначення сутності профе-сійного емоційного вигорання, його структури та механізмів розвитку. Узагальнено сучасні підходи до профілактики та подолання емоційного вигорання, які передбачають комплексний вплив на організаційному, психо-логічному та індивідуальному рівнях. Fri, 01 May 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1312 2026-05-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1311 Название: Підготовка майбутніх вчителів фізичної культури до науково-дослідницької діяльності у системі послідовної педагогічної освіти Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто проблему підготовки майбутніх учителів фізичної культури до науково-дослідницької діяльності в системі послідовної педагогічної освіти. Обґрунтовано значущість науково-дослідницької діяльності як важливого чинника формування професійної компетентності майбутнього фахівця, що забезпечує розвиток аналітичного мислення, самостійності та здатності до прийняття обґрунтованих педагогічних рішень. Проаналізовано сучасні наукові підходи до інтеграції дослідницької складової у професійну підготовку, зокрема в контексті її системності, наступності та практичної спрямованості. З метою з’ясування позиції викладачів щодо особливостей здійснення науково-дослідницької діяльності проведено анкетування 103 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти та фахових коледжів України. Встановлено, що більшість викладачів підтримують ідею послідовної багаторівневої підготовки та активно залучають здобувачів до наукової роботи. Водночас виявлено низку проблемних аспектів, зокрема недостатню мотивацію студентів, їх перевантаженість іншими видами діяльності, обмеженість часу, недостатній рівень сформованості дослідницьких умінь, а також фрагментарність інтеграції науково-дослідницької діяльності в освітній процес. Доведено необхідність удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури на засадах системності, наступності та інтеграції наукової діяльності у професійну освіту. Обґрунтовано доцільність урахування позиції викладачів як ключових суб’єктів організації освітнього процесу та визначення ефективних шляхів підвищення мотивації студентів і розвитку їх дослідницьких умінь. Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1311 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1310 Название: Гендерні та професійні особливості нутриціологічних знань здобувачів вищої освіти першого року навчання Авторы: Косинський, Едуард Олександрович; Дишко, Олеся Леонідівна Краткий осмотр (реферат): У статті представлено результати дослідження гендерних та професійних особливостей нутриціологічних знань здобувачів вищої освіти першого року навчання. Актуальність проблеми зумовлена зростанням уваги до формування здорового способу життя студентської молоді та необхідністю розвитку харчової грамотності в умовах реформування освітньої системи. Перехід до навчання у закладах вищої освіти супроводжується зміною способу життя, режиму харчування та рівня фізичної активності, що підсилює значення науково обґрунтованих знань про раціональне харчування. Метою дослідження було виявити та проаналізувати гендерні й професійні відмінності у рівні та структурі нутриціологічних знань студентів першого курсу спеціальностей Середня освіта (Фізична культура) та Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво). У дослідженні взяли участь 50 респондентів. Оцінювання здійснювалося за п’ятьма тематичними блоками: знання білкових продуктів, орієнтація у спортивних добавках, розуміння енергетичного балансу, обізнаність щодо мікронутрієнтів та вплив харчових міфів. Отримані результати засвідчили наявність чітко виражених гендерних і професійних відмінностей. Здобувачі вищої освіти спеціальності Середня освіта (Фізична культура), особливо юнаки, демонструють вищий рівень прикладних знань, орієнтованих на спортивне харчування, однак їхні уявлення часто є фрагментарними та супроводжуються недостатнім розумінням енергетичного балансу й ролі мікронутрієнтів. Натомість студентки обох спеціальностей характеризуються більш системними теоретичними знаннями, проте поступаються у практико-орієнтованих аспектах. Спільною проблемою для всіх груп залишається значний вплив харчових міфів. Отримані дані обґрунтовують доцільність упровадження диференційованого підходу до формування нутриціологічної грамотності у закладах вищої освіти з урахуванням гендерних і професійних особливостей Thu, 01 Jan 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1310 2026-01-01T00:00:00Z http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1309 Название: Дитяча література Волинського краю як творчий феномен Авторы: Мартинюк, Микола Іванович Краткий осмотр (реферат): У пропонованій оглядовій науковій статті вперше здійснено комплексний аналіз особливостей і динаміки формування та розвитку дитячої літератури Волині як творчого феномена в проекції на персональний склад її творців загалом та індивідуальні творчі характеристики доробку окремих представників. Обґрунтовано основні підходи до визначення й концептуального змістового наповнення поняття “письменник Волинського краю”. Запропоновано типологію письменницької диференціації за ступенем і характером їхньої причетності до Волині як регіону, невід’ємної й органічної складової великої національної літератури із врахуванням багатовимірності літературного процесу та міжрегіональних зв’язків представлених в ньому митців. Окреслено еволюцію наукового осмислення й систематизації дитячої літератури краю – від поодиноких авторських спроб кінця ХХ століття до сучасних концептуальних видань, зокрема, хрестоматії “ЧИТАЙ ПРО РІДНИЙ КРАЙ”. Розвиток дитячої літератури Волині розглянуто в межах трирівневої парадигми (“класика” – “світочі” – “сучасники”), що відображає історичну динаміку літературного процесу. Особливу увагу приділено сучасному етапу письменницької художньої творчості для дитячої аудиторії, який характеризується розширенням кола авторів, жанрово-стильовою різноманітністю й активним зверненням і апеляцією до фольклорних традицій і джерел. Проаналізовано доробок провідних представників регіональної дитячої літератури, зокрема, Надії Гуменюк, Йосипа Струцюка, Ніни Горик, Василя Слапчука Михайла Пронька, Івана Чернецького. Їхні твори є взірцем високого художнього рівня, жанрового багатства та органічного поєднання народнопоетичних традицій з оригінальними авторськими елементами. Зроблено висновок про вагомий внесок волинських письменників у загальноукраїнський літературний процес і формування сучасного канону дитячого читання. Thu, 30 Apr 2026 00:00:00 GMT http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1309 2026-04-30T00:00:00Z