<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<rdf:RDF xmlns:rdf="http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#" xmlns="http://purl.org/rss/1.0/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <channel rdf:about="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/44">
    <title>DSpace Собрание:</title>
    <link>http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/44</link>
    <description />
    <items>
      <rdf:Seq>
        <rdf:li rdf:resource="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276" />
        <rdf:li rdf:resource="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1270" />
        <rdf:li rdf:resource="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1231" />
        <rdf:li rdf:resource="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1217" />
      </rdf:Seq>
    </items>
    <dc:date>2026-04-16T14:51:24Z</dc:date>
  </channel>
  <item rdf:about="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276">
    <title>ПОСЛІДОВНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ   У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА</title>
    <link>http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1276</link>
    <description>Название: ПОСЛІДОВНА ТРАЄКТОРІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ   У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА
Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович
Краткий осмотр (реферат): Сучасні процеси модернізації педагогічної освіти актуалізують проблему науково обґрунтованого вивчення послідовної траєкторії професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури у країнах Європейського Союзу, зокрема у Республіці Польща. Метою дослідження є вивчення особливостей польської моделі підготовки вчителів фізичної культури та визначення можливостей використання її окремих елементів у процесі модернізації вітчизняної освіти. У дослідженні використано теоретичні методи наукового пізнання: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизацію нормативно-правових і наукових джерел. Результати дослідження засвідчили, що польська система підготовки вчителів фізичної культури характеризується чіткою нормативною регламентацією, ступеневою університетською освітою, обов’язковою педагогічною підготовкою та інституціоналізованим етапом входження у професію. Зроблено висновок, що досвід Республіки Польща є цінним для вдосконалення української системи професійної підготовки вчителів фізичної культури з урахуванням національного освітнього контексту.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1270">
    <title>Реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід</title>
    <link>http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1270</link>
    <description>Название: Реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті: вітчизняний та зарубіжний досвід
Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна
Краткий осмотр (реферат): Актуальність. Сучасні світові та європейські тенденції розвитку освіти засвідчують зростання уваги до формування безпечного й здорового освітнього середовища як системної умови забезпечення фізичного, психічного та соціального благополуччя учнів, що в Україні набуває особливої значущості в умовах воєнних і соціальних викликів. У цьому контексті актуальні наукове осмислення й порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Мета дослідження – здійснити теоретико-порівняльний аналіз особливостей реалізації здоров’язбережувального підходу в освіті в Україні та країнах Європи на основі концепції «шкіл, що сприяють здоров’ю» (Health Promoting Schools). Методи дослідження – теоретичний аналіз й узагальнення, порівняльний та системний підходи, а також контент-аналіз документів. Результати дослідження. У результаті теоретико-порівняльного аналізу встановлено, що в європейських країнах реалізація здоров’язбережувального підходу в освіті ґрунтується на інституціоналізованій моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, із застосуванням цілісного (загальношкільного) підходу. Виявлено, що найбільш ефективними є програмно-мережеві й інтегровані державні моделі, які поєднують освітні, соціальні та медико-профілактичні компоненти. З’ясовано, що впровадження шкіл, які сприяють здоров’ю, позитивно впливає на психосоціальний клімат школи, рівень шкільного добробуту та навчальну мотивацію учнів. Установлено, що в Україні здоров’я- збережувальний підхід реалізується переважно імпліцитно через нормативно-правові механізми без формування окремої національної програми. Визначено сильні сторони вітчизняного досвіду, зокрема наявність стратегічних документів і проєктних ініціатив у сфері безпечного освітнього середовища, спрямованих на формування здорового способу життя, розвиток здоров’язбережувальної грамотності, психосоціальної підтримки й підвищення рівня безпеки та добробуту учасників освітнього процесу. Обґрунтовано доцільність подальшої адаптації європейської моделі шкіл, що сприяють здоров’ю, до національного освітнього контексту України. Висновок. Результати дослідження засвідчують, що в Україні реалізація здоров’язбережувального підходу має імпліцит- ний характер і потребує подальшої інституціоналізації на засадах цілісного (загальношкільного) підходу, апробованого в європейській моделі шкіл, що сприяють здоров’ю (Health Promoting Schools).</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1231">
    <title>Особливості реалізації науково-дослідної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти</title>
    <link>http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1231</link>
    <description>Название: Особливості реалізації науково-дослідної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти
Авторы: Дишко, Олеся Леонідівна; Косинський, Едуард Олександрович
Краткий осмотр (реферат): Метою статті є аналіз особливостей реалізації науково-дослідної діяльності майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти на рівнях фахового молодшого бакалавра, бакалавра та магістра з метою виявлення рівня готовності здобувачів до науково-дослідницької діяльності. Методи. У дослідженні використано теоретичні методи аналізу, систематизації та узагальнення наукових джерел з проблеми науково-дослідної діяльності у педагогічній освіті, а також емпіричні методи, зокрема анкетування. Онлайн-опитування проведено із застосуванням сервісу Google Forms серед 670 здобувачів спеціальності А4.11 Середня освіта (Фізична культура) із дев’яти закладів вищої освіти та трьох фахових коледжів України. Для оброблення результатів використано методи описової статистики. Результати. Установлено наявність істотних відмінностей у рівнях готовності здобувачів різних освітніх ступенів до науково-дослідницької діяльності та відсутність чітко вибудуваної наступності її формування. Виявлено, що на рівні фахового молодшого бакалавра переважає часткова або недостатня готовність до дослідницької діяльності, а науково-дослідницька робота не сприймається більшістю здобувачів як пріоритет професійного самовдосконалення. На бакалаврському рівні помітне зростання показників готовності, однак науково-дослідницька складова залишається фрагментарною та недостатньо інтегрованою в освітній процес. Навіть на ступені магістра значна частка здобувачів демонструє недостатню готовність до здійснення науково-дослідницької діяльності, що свідчить про формалізований характер її реалізації та обмежену ефективність. Висновки. З’ясовано, що науково-дослідницька діяльність майбутніх учителів фізичної культури у системі послідовної педагогічної освіти потребує системного переосмислення та посилення її методичного й змістового забезпечення. Отримані результати підтверджують необхідність формування цілісної моделі науково-дослідної підготовки, яка забезпечувала б наступність, узгодженість і практичну спрямованість дослідницької діяльності на всіх ступенях освіти та сприяла формуванню професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури до сучасних викликів освітньої практики.</description>
    <dc:date>2026-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
  <item rdf:about="http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1217">
    <title>ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ: ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НОВИХ ВИДІВ СПОРТУ В АРСЕНАЛІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗКУЛЬТУРИ</title>
    <link>http://lpc-dspace.org.ua/jspui/handle/123456789/1217</link>
    <description>Название: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ: ФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ НОВИХ ВИДІВ СПОРТУ В АРСЕНАЛІ ВЧИТЕЛЯ ФІЗКУЛЬТУРИ
Авторы: Денисенко, Наталія Григорівна; Федорчук, Оксана Юріївна; Северіна, Людмила Євгеніївна; Тарасюк, Володимир Йосипович
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто фізіологічні аспекти нових видів спорту, що можуть бути інтегровані в діяльність учителя фізичної культури з метою підвищення  ефективності  освітнього  процесу  та  розвитку  фізичного потенціалу  учнів.  Досліджено  сучасні  тренди  фізичного  виховання,  що базуються  на  різноплановому  підході  до  формування  фізичної  культури особистості, а також фізіологічні основи нових видів спорту та їх вплив на функціональні  можливості  організму  школярів.  Розглянуто  питання  вікової фізіологічної  адаптації  дітей  молодшого  і  середнього  шкільного  віку  до навантаженьбагатокомпонентного характеру, що поєднують розвиток сили, витривалості, координації та гнучкості.Вивчено  зарубіжний  досвід  підготовки  вчителів  фізичної  культури  у Фінляндії,  Швеції,  США  та  Швейцарії,  який  акцентує  увагу  на  широкому спектрі професійних компетентностей, інноваційних методиках і постійному оновленні  змісту  професійної  підготовки.  Окреслено  ключові  наукові напрямки досліджень процесів адаптації організму до фізичних навантажень та  проаналізовано  можливості  їхнього  застосування  у  формуванні  змісту підготовки сучасного вчителя фізичної культури.Подано орієнтовний перелік нових видів спорту, що характеризуються багатовекторним  фізіологічним  впливом  на  організм  здобувачів  освіти. Представлено моделі уроків фізичної культури, побудовані на інноваційних підходах  та  досвіді  практичної  діяльності  педагогів.  З  метою  дослідження ставлення учнів до можливості впровадження нових видів спорту в освітню практику було розроблено та проведено анкетування серед здобувачів освіти 5–6  класів  Луцького  ліцею  No25.Анкета  містила  питання  щодо  рівня зацікавленості,  мотивації  та  очікувань  учнів  від  нових  форм  фізичної активності. Результати опитування свідчать про високий рівень позитивного сприйняття  інноваційних  видів  спорту  та  їх  потенційну  ефективність  у розвитку фізичних і соціальних компетентностей школярів.Зроблено  висновок  про  важливість  оновлення  освітніх  програм підготовки  вчителя  фізичної  культури  нового  покоління  із  врахуванням фізіологічних  особливостей  учнів,  потреб  сучасної  освіти  та  тенденцій розвитку інноваційних видів спорту.</description>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </item>
</rdf:RDF>

